27 травня в Музеї війни розпочала роботу міжнародна конференція «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни». Вона об’єднала музейних фахівців, істориків, дослідників пам’яті та представників культурних інституцій з України й 12 країн Європи. Конференція організована Музеєм за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина).
Захід відкрила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна, наголосивши на важливості міжнародної співпраці у сфері збереження історичної пам’яті. Вона підкреслила: “Російська агресія змусила музейників України працювати в надзвичайних умовах. Попри це дослідження, виставкова та наукова діяльність тривають. І особливо цінно, що нас підтримують колеги з усього світу і попри небезпеку ви прибули сюди задля вищої місії - дослідити та передати нащадкам пам’ять про минуле”
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров акцентував, що осмислення Другої світової війни в умовах сучасної російсько-української війни відкриває нові підходи до вивчення історії не лише вітчизняними науковцями, а й закордонними.
Перша секретарка політичного відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Селіна Гюбнер подякувала іноземним учасникам, які приїхали до України попри воєнні ризики, адже це вияв неабиякої солідарності та вірності принципам у критичний момент для колег з України.
Онлайн до заходу долучився керівник відділу планування проєктів партнера проєкту - Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» доктор Ральф Поссекел. Він підкреслив, що навіть після більш ніж 80 років із закінчення Другої світової ці трагічні події не втратили своєї актуальності ні для дослідників ні для суспільства загалом.
Інавгураційну лекцію «Друга світова війна: український вимір» виголосив історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. Науковець окреслив значну частину проблем питань щодо ролі українців у наймасштабнішому конфлікті людства ХХ століття.
Перший панельний блок був присвячений викликам і місії воєнних музеїв в умовах глобальної нестабільності. Учасники обговорили, як працювати зі складними історичними темами та формувати критичне осмислення війни через сучасні експозиційні підходи. У дискусії взяли участь генеральна директорка Imperial War Museums Каро Говелл, директор з комунікацій та виставкової роботи Національного музею оборони Норвегії Ларс Рове, директор музею Берлін-Карлсгорст Йорґ Морре, професорка Національної академії СБУ Ганна Маляр та генеральний директор Музею війни Юрій Савчук. Ганна Маляр розповіла про досвід відкриття українського Музею у Німеччині та завдяки чому це стало можливо. Модерував панель заступник директора Музею війни Дмитро Гайнетдінов.
Друга панель була присвячена детоталітаризації та деколонізації сфери пам’яті в посткомуністичних суспільствах. Учасники говорили про трансформацію меморіального простору та переосмислення радянської спадщини. Директор Музею Вінниці Олександр Федоришен представив кейс декомунізації Меморіалу Слави у Вінниці. Директорка Воєнного музею імені Вітовта Великого Ріта Малінаускене розповіла про трансформацію музею — від інструмента радянської пропаганди до простору викриття злочинів комуністичного режиму. Участь у дискусії також взяли директор Музею Другої світової у Гданську доктор Рафал Внук, заступник директора Естонського воєнного музею Тоомас Хійо, онлайн до розмови долучилася Єва Лангальс - кураторка у Військово-історичному музеї Бундесверу. Модератор виступив доктор філософії Антон Дробович.
Під час третьої панелі обговорювалися питання збереження пам’яті про Голокост в умовах сучасних загроз і викликів. Вступну презентацію про діяльність Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» представила генеральна директорка заповідника Роза Тапанова. Вона окреслила ключові проєкти установи, реалізовані з 2022 року, зокрема ініціативи, присвячені осмисленню досвіду війни та висвітленню воєнних злочинів.
Учасники панелі обговорили питання меморіалізації, відповідальності музеїв та міжнародної співпраці у протидії спотворенню історії. У дискусії взяли участь директор Державного музею «Аушвіц-Біркенау» Пйотр М.А.Цивінський, директор Меморіалу «Терезін» Ян Рубінек, старший історик музею POLIN Кшиштоф Персак та координатор Historikerlabor e.V. Айке Штеген. Модерував панель директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.
Перший день конференції завершився презентацією Музею війни та оглядовою екскурсією для учасників та гостей.
Завтра говоритимемо про збереження пам’яті та методики меморіалізації травматичних подій, зокрема російсько-української війни.
Залишайтеся з нами та долучайтеся онлайн.
